Почута мудрість має бути підтверджена прямим досвідом
Є етапи мудрості. Є мудрість, яку можна отримати, читаючи книги, слухаючи промови про Дхарму та слухаючи багато пояснень. Це може стати вправним засобом, який відкриває шлях, але це все ще етап, який спирається на мову та концепції.
Далі потрібна реальна практика і досвід. Скільки б ми не чули пояснень їжі, ми не можемо дізнатися її смак, якщо не їмо її самі. Таким же чином ми можемо підтвердити глибину вчення лише тоді, коли ми дійсно застосовуємо його до розуму.
Сила, яка звільняє нас від страждань, не завершується лише розумінням у голові. Коли розум коливається, ми повинні спостерігати за диханням. Коли виникає гнів, ми повинні уповільнити нашу реакцію. Коли з'являється бажання, ми повинні безпосередньо спостерігати за його рухом. У цьому досвіді мудрість стає живою силою.
Знання, отримані вмілими методами, є цінними. Але ми не повинні залишатися на рівні майстерних засобів. Коли ми перевіряємо те, чого навчилися в житті, і тренуємося на реальній практиці, мудрість веде до свободи.
Сьогодні застосуйте одне вчення, яке ви чули, до реальної ситуації. Практика, яка не зупиняється на знанні пояснення, а безпосередньо смакує його, стає шляхом, що полегшує страждання.
Мудрість почута й навчена — це початок. Так само, як ми не можемо пізнати смак лише через пояснення, вчення стають силою, яка звільняє нас від страждань лише тоді, коли ми підтверджуємо їх реальною практикою та досвідом.