Подивіться на власний розум перед помилками іншого

Ми легко помічаємо чужі вади та недоліки. Коли ми судимо, чому вони так говорять або чому мають такі звички, незабаром їхні недоліки виявляються більшими, ніж хороші.

Розум, який постійно шукає недоліки іншої людини, не зупиняється на простому спостереженні. Далі йдуть неприязнь, плітки, порівняння та засудження, і ця звичка знову проростає темним насінням у нашому розумі. Очі, які погано бачать інших, зрештою огрубіють і наш розум.

Практика — це не робота з’ясування того, що не так з іншими. Це робота з освітлення нашого власного розуму. Як навчав Seongcheol Keun Sunim, перш ніж бачити недоліки іншої людини, ми повинні побачити свої власні. Спочатку ми повинні помітити осудливість, гнів і почуття вищості в собі.

Звичайно, це не означає відмовлятися розпізнавати, що не так. Це означає, що перш ніж проникливість перетвориться на неприязнь, ми повинні перевірити, яка звичка розвивається в нашому розумі. Тоді проникливість стає мудрістю, а розум стає трохи ніжнішим.

Сьогодні, коли ви бачите чиюсь провину, не перекладайте це відразу на слова. Спочатку подивіться, що рухається у вашому розумі. Коли очі, які шукали недоліки, звертаються всередину, відкривається шлях практики.