Різні, та все ж творимо одне одного

Квітка є квіткою, а дерево є деревом. Я є я, а інший є іншим. Не стираючи цю відмінність, вона не мусить ставати перешкодою одне для одного. Сьогоднішнє слово пояснює це через хуаєньський принцип сасамуае — безперешкодного взаємопроникнення всіх явищ. Це означає, що всі істоти й явища плинуть одне в одному без перешкод, творячи одне одного.

Метафора, що показує це, — сітка Індри. У сітці, обвішаній незліченними самоцвітами, один самоцвіт відбиває всі інші. У тому відбитому самоцвіті знову з'являється ціле. Самоцвіти відбивають одне одного, не втрачаючи власної окремої форми. Це вчення про те, що одне вміщує ціле, а ціле вміщує одне.

Це не означає просто, що все є однаковим. Це також не стирає відмінність. Це спосіб бачення, за яким різні істоти не існують ізольовано самі по собі, а формуються разом через незліченні умови. Навіть одна квітка містить у собі умови сонячного світла, води, ґрунту та іншого.

У практиці ви озираєтесь на межі, які самі створюєте. Коли ви міцно тримаєтеся за «я» і «іншого», за подобання й неприязнь, розум застряє на цій межі. Дивитися в порожнечу — це не стирати відмінність, а перестати чіплятися за думку, що ця відмінність є незмінною. Ви бачите відмінність, не втрачаючи з поля зору рівність, і в цій рівності ви даєте кожній істоті повністю залишатися собою.

Зверніть увагу, чи не виникає сьогодні думка, яка намагається підігнати людину, яку ви зустрічаєте, лише під власні мірки. Перш ніж відштовхнути когось лише тому, що він відрізняється від вас, озирніться на те, який зв'язок єднає ваші життя. Сасамуае — це не слово, що вказує на якийсь далекий, інший світ; це мудрість бачення саме цього світу, де істоти творять одне одного, коли зникають розрізняюче мислення і прив'язаність.