Коли ви знаєте непостійність, ви не відкладаєте сьогоднішню практику
У буддизмі нам сказано не дозволяти кожному дню проходити марно, нічого не здобувши. Це тому, що день, що минає, — це не просто час; це частина життя, яка не повертається.
Коли ми глибоко відчуваємо непостійність, може здатися, що світ охоплений полум’ям. Час тече, тіло старіє, і колись ми повинні зустріти смерть.
Тому практику не варто відкладати. У кожну мить ми повинні добре піклуватися про себе, дивитися в розум і розвивати звичку не спати. Це спосіб врятуватися в полум’яній непостійності.
Мінливість — це не вчення, покликане викликати страх. Скоріше це вчення, яке дозволяє нам жити сьогодні більш дорогоцінно. Спостерігаючи за зміною пір року та падінням листя, ми можемо помітити, що потрібно робити зараз.
Сьогодні спробуйте невелику практику догляду за розумом. Коли ви помічаєте дихання, урівноважуєте розум і живете неспання, навіть проведення часу стає шляхом навчання.
Вчення не пропускати день без здобутку пробуджує нас до непостійності. Час минає, тіло старіє, а світ може змінитися будь-якої миті. Тому не відкладайте практику; пильнуйте розум у кожну мить. Спостерігаючи зміну пір року, сьогодні виконайте хоча б одну звичку пробудженості.
