Не затримуйтеся на розумі, що ранжує вас і інших

Лише граничний не-розум є справжнім не-думанням. Не-думка вказує на граничний не-розум, у якому відпали всі оманливі думки. З граничного не-розуму, де згасли всі оманливі думки, постає бачення істинної природи — осягнення таковості. Не розмірковуйте над цим повчанням лише на місці практики; погляньте на нього й у повсякденному житті, де ви зустрічаєте людей і будуєте стосунки.

Бувають миті, коли вам здається, що люди ставляться до вас не так, як слід, і дивляться на вас звисока. Ви вважаєте себе людиною не обділеною: ви багато вчилися й маєте чимало переваг. Та коли ви відчуваєте, що інший вас не визнає, на душі стає неспокійно.

У ту мить погляньте й на власний розум щодо іншого. Вважаючи себе чудовою людиною, ви можете дивитися на інших і думати: «Ця людина менш розвинена в практиці, ніж я», або «Ця людина стоїть нижче за мене». Інший дивиться на вас звисока, і ви дивитеся звисока на іншого. Кожен із вас за власною міркою ділить на високе й низьке, і стосунки розладнуються.

Якби ви уважно розглянули, як інші бачили вас упродовж довгих років життя, то знайшли б чимало того, що лягає тягарем на розум. Важливо не дозволяти кожній із цих речей вас утримувати й жити, зустрічаючи ситуацію перед собою з мудрістю, по-своєму. І тут ви можете поглянути на повчання про оманливу думку й граничний не-розум.

Коли під час практики знову й знову виникають усілякі оманливі думки й фантазії, практика не йде добре. Думки тягнуть вас за собою, і, знову вхопившись за них, ви самі створюєте собі перешкоду. Чіплятися так за омани не дає практиці жодної користі.

Справи світу теж пов'язані з оманливою думкою. Коли ви ведете справу, ходите на роботу й будуєте стосунки з людьми, багато питань сплітаються докупи. Навіть коли ви сидите нерухомо, ці питання тривають потоком думок. Оскільки ви маєте підтримувати свою роботу й стосунки, поки живете, звільнитися від оманливої думки може здаватися важким.

Тоді постає питання: щоб цілком згасити оманливу думку й фантазію, чи потрібно вам облишити кожну справу й обірвати кожен зв'язок? Живучи, ви не можете обірвати всі зв'язки. Думки виникають просто посеред триваючої роботи й стосунків. Тож саме в цій ситуації вам слід іти вперед із розумом, що не чіпляється ні за себе, ні за іншого й ніде не затримується.

Коли ви розрізняєте себе й іншого, суб'єкт і об'єкт, і зупиняєтеся на цьому поділі, виникає перешкода. Якщо вас утримують судження «я — така людина» і «інший — така людина», то слідом постійно виникає відповідний розум. Вам не слід чіплятися навіть за одне, і вам слід не мати, де затримуватися. Ідіть так наскрізно, щоб не вхопитися навіть за це місце, назвавши його «розумом». Граничний не-розум — це основа практики, яку ви маєте осягнути саме так, і звідти постає бачення істинної природи.

Ця практика потрібна й у щоденних стосунках. У незнайомому місці хтось може ставитися до вас як до людини, якою легко крутити або яку можна обдурити. Ви можете мало цінувати цю людину, а вона так само може дивитися на вас дуже звисока. Таке може трапитися з ким завгодно. У такий час вам потрібна практика не дозволяти ставленню іншого втримувати ваш розум.

Якщо ви застрягли на думці, що інший дивиться на вас звисока, серце болить і виникає клопіт. Якщо ви можете зустріти ситуацію, не будучи втриманими цією думкою, ви зможете відповісти з мудрістю. Спостерігайте, як діє інший, але не дозволяйте його вчинкам і далі зв'язувати ваш власний розум.

Відпустіть розум, що ви — чудова людина, і не чіпляйтеся за оцінку іншого. Якщо ви затримуєтеся в розрізненні себе й іншого, за цим поділом виникає ще одна оманлива думка. Усередині своєї роботи й стосунків помітьте цей розум і продовжуйте практику не затримуватися в ньому.