Подивіться на свій розум перед зовнішніми умовами

Живучи, ми продовжуємо шукати назовні. Ми бачимо ситуації інших людей, зміни у світі та умови перед нашими очима, і наш розум легко хитається то в одну, то в іншу сторону. Але якщо ми ганятимемося лише за тим, що зовні, ми втрачаємо найважливіше: власний розум.

Вчення говорить: «Якщо ви бачите Дхарму поза розумом, ви обертаєтеся через народження та смерть; коли ви пробуджуєтесь до єдиного розуму, народження та смерть назавжди припиняються». Це не означає, що ми повинні відмовлятися бачити світ. Це означає, що ми повинні вийти з життя, яке тягнуть за собою зовнішні умови, розрізнення та чіпляння, і спочатку чітко побачити, як рухається наш власний розум.

Навіть живучи в одному світі, страждання можуть зростати або мудрість може зростати залежно від розуму, яким ми бачимо. Речі поза нами, звичайно, трапляються, але бути прив’язаними до них і кидатися ними – це також робота нашого власного розуму. Отже, практика починається не зі зміни світу, а зі спостереження та виправлення власного розуму.

Коли ми чітко бачимо свій власний розум, розрізнення поступово зменшується, а прихильність і прихильність втрачають свою силу. Лише тоді ми зможемо жити у світі з вільнішим розумом, не захоплюючись зовнішніми умовами.

Нехай сьогодні ми не віддаємо свій розум лише зовнішнім подіям. Давайте спочатку подбаємо про свій власний розум і проживемо день через чітке усвідомлення, а не дискримінацію.