Розкрийте природу Будди, яка була затемнена

Існує традиційна аналогія, згідно з якою корова їсть звичайну траву, дає молоко, а ретельна підготовка призводить до отримання освітленого топленого масла. Коли ми бачимо лише траву, важко розпізнати насичене живлення, яке може з’явитися під час процесу. Проте при належному догляді та зусиллях виявляється глибина, яку спочатку не було видно. Таким же чином істоти, які здаються звичайними, можуть розкрити природу Будди, приховану в них, через практику та мудрість.

Кажуть, що дерево віні на горі Сула виглядає звичайним, але має цілющі лікувальні властивості. Сам по собі зовнішній вигляд не розкриває його повної цінності. Ми також не повинні вирішувати всю цінність або можливості себе чи інших на основі наявних звичок і недоліків. Негаразди можуть призвести до дій, які необхідно виправити, але ці страждання – це не вся людина.

Аналогія дивовижної води, яка зберігає свій природний смак у солоному морі, нагадує нам, що життя у світі, сповненому страждань, не робить природу Будди тотожною стражданням. Навіть коли виникає гнів і бажання стрясає розум, здатність помічати, повертатися назад і діяти з мудрістю та співчуттям не зникає.

Тіло, що складається з землі, води, вогню і вітру, безперервно змінюється. Ми не можемо уникнути мінливості народження, старіння, хвороби та смерті. Проте вчення про природу Будди просить нас не розглядати мінливе тіло та емоції як цілісність того, ким ми є. Природа Будди тут не встановлює незмінну особисту душу чи фіксоване «я». Це вказує на глибоку здатність кожної істоти висвітлювати страждання та рухатися до пробудження.

Таким чином, практика — це не робота з привнесення нового світла ззовні та прикріплення його до себе. Це робота по помічанню та вивільненню жадібності, гніву й омани, які затемнюють уже наявну ясність. Коли кожне покриття видаляється, мудрість і співчуття повертаються до свого природного напрямку, а не виробляються силою.

Не дивіться на себе і не робіть висновку: «Я просто такий». Не дивіться на іншу людину і не вирішуйте: «Ця людина ніколи не зміниться». Це не означає не помічати правопорушення чи уникати відповідальності. Ми чітко виправляємо шкідливу поведінку, пам’ятаючи, що кожна істота зберігає здатність до пробудження. Це ставлення довіри до природи Будди.

Спокійно поспостерігайте за одним стражданням, яке виникло в голові сьогодні. Не прив’язуйте до цього всю свою особистість. Подивіться під цим на усвідомлення та корисні наміри, які все ще діють. Практика — це не змагання за те, чого нам бракує; це шлях видалення того, що затьмарює ясність уже тут.