Коли ми розуміємо порожнечу, підйом і падіння розуму стають легшими

Розум збуджується перед радісними подіями і падає перед болісними. Ми сприймаємо ці підйоми та падіння як «я», але коли ми придивляємось уважніше, думки та почуття — це потік, який виникає через обставини, а потім знову зникає.

Сказати, що вони порожні, не означає, що взагалі нічого немає. Це також не означає, що немає радості чи болю. Це означає лише те, що вони не залишаються назавжди як фіксовані, суттєві речі. Це як хвиля, яка явно піднімається, але не відділяється від моря.

Практика - це не примусове позбавлення від хворобливого розуму. Це помічати: «Виник такий розум» і спостерігати, як цей розум змінюється і зникає. Коли ми можемо бачити таким чином, нам не потрібно бути надмірно зв’язаними радістю, і нам не потрібно повністю падати перед болем.

У цьому навчанні важливо не змушувати розум виглядати краще чи намагатися змінити все відразу. По-перше, зверніть увагу на те, де зараз застряг розум, і з цього самого місця виберіть один крок у більш правильному напрямку. Практика не є особливою подією далеко; воно з’являється у виразах, словах, судженнях і турботах дня.